ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ АСАМБЛЕЙ В УКРАЇНІ ЯК НАПРЯМ РОЗВИТКУ ДЕЛІБЕРАТИВНОЇ ДЕМОКРАТІЇ В СУЧАСНИХ ДЕРЖАВАХ

Анотація

Мета дослідження – дослідити актуальність деліберативної демократії крізь призму громадських асамблей та її вплив на демократичні трансформації в сучасних демократичних державах. Методи дослідження – методологічну основу становили такі методи як:системний метод, який дозволив розглянути громадські асамблеї як складову сучасної системи демократичних інновацій та механізмів громадської участі; діалектичний метод було застосовано для проведення аналізу розвитку деліберативної демократії, її трансформації та взаємодії з традиційною представницькою демократією; за допомогою структурно-функціонального методу проаналізовано особливості організації громадських асамблей, принципи формування їхнього складу та функціональне призначення у процесах публічного врядування; метод моделювання застосовано з метою розроблення теоретично обґрунтованих варіантів інтеграції інституту громадських асамблей у систему українських політико-правових відносин з урахуванням специфіки національного демократичного розвитку. Результати. Сучасний етап розвитку демократичної держави характеризується трансформацією усталених уявлень про форми та механізми реалізації народовладдя. Традиційна модель представницької демократії, незважаючи на збереження її фундаментального значення для функціонування демократичної держави в сучасних умовах виявляє низку обмежень пов’язаних насамперед із недостатнім рівнем безпосереднього залучення громадян до процесів вироблення та прийняття публічно значущих рішень. Одним з механізмів збереження сучасної демократії являється громадська асамблея як різновид деліберативної демократії. Висновки.Однією з форм деліберативної демократії є громадські асамблеї, які забезпечують відкритий діалог до аргументованого обговорення актуальних проблем локального характеру та врахування різноманітних суспільних позицій для їхнього вирішення. Сучасний розвиток демократичних інновацій має відбуватися достатньо динамічно та водночас концептуально виважено, щоб забезпечити ефективне реагування на недоліки, властиві традиційним інститутам представницької демократії. Подальше становлення й поширення таких інноваційних механізмів може сприяти компенсуванню наявних демократичних дисфункцій та зміцненню зв’язку між суспільством і процесами публічного врядування. За умови належного розвитку демократичні інновації здатні не лише послабити суспільну тривогу щодо майбутнього демократичних систем, але й сформувати нові перспективи для їх модернізації, відновлення суспільної довіри та реалізації демократичних очікувань.