ЕВОЛЮЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ КРИПТОВАЛЮТИ: ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТИЧНІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Мета. Метою дослідження є комплексний аналіз історичних передумов виникнення криптовалюти та еволюції нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері її використання в Україні, а також визначення особливостей і меж кримінально-правової охорони криптовалюти та етичних засад її криміналізації. Особливу увагу приділено встановленню взаємозв’язку між формуванням правового статусу криптовалюти та можливістю визнання її предметом кримінальних правопорушень, а також визначенню допустимих меж кримінально-правового втручання у сферу цифрових активів. Методи. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціально-юридичних методів. За допомогою історико-правового методу простежено основні етапи становлення криптовалюти та розвитку законодавства у відповідній сфері. Формально-юридичний метод застосовано для аналізу нормативно-правових положень, що визначають правову природу та статус криптовалюти і віртуальних активів. Системний метод дозволив розглянути кримінально-правову охорону віртуальних активів у взаємозв’язку з іншими напрямами правового регулювання. За допомогою методу аналізу та узагальнення визначено основні проблеми криміналізації суспільно небезпечних діянь, пов’язаних із використанням криптовалюти, та сформульовано відповідні висновки. Результати. Установлено, що розвиток криптовалюти як результат еволюції електронних платіжних систем, цифрових грошей та децентралізованих технологій відбувався значно швидше, ніж формування належної нормативно-правової бази. Проаналізовано еволюцію підходів до правового регулювання криптовалюти в Україні – від початкової правової невизначеності та спроби співвіднести Bitcoin із традиційними правовими категоріями до поступового нормативного визнання поняття «віртуальний актив». Обґрунтовано, що визначення правової природи криптовалюти має принципове значення для кримінального права, оскільки створює передумови для визначення можливості визнання її предметом кримінальних правопорушень. Встановлено, що криптовалюта може мати самостійне майнове значення та водночас використовуватися у механізмах учинення суспільно небезпечних діянь, зокрема шахрайства, незаконного заволодіння майном, легалізації незаконно одержаних активів та інших правопорушень. Досліджено етичні аспекти криміналізації та визначено основними орієнтирами суспільну небезпечність діяння, справедливість, пропорційність, правову визначеність і принцип ultima ratio. Висновки. Розвиток законодавства у сфері криптовалюти є закономірною реакцією держави на трансформацію суспільних відносин під впливом цифрових технологій. Водночас своєчасне нормативне реагування не повинно призводити до необґрунтованого розширення кримінально-правової заборони. Криміналізація має стосуватися не криптовалюти як технологічного чи майнового явища, а конкретних суспільно небезпечних діянь, пов’язаних із її використанням. Подальше вдосконалення кримінально-правової охорони віртуальних активів має здійснюватися відповідно до динаміки розвитку суспільних відносин із забезпеченням балансу між ефективним захистом майнових інтересів, протидією кримінальним правопорушенням та недопущенням надмірного втручання у правомірний обіг цифрових активів.